понедельник, 18 мая 2020 г.

21 травня -- Всесвітній день вишиванки


Бібліотека для дорослого населення №7 (вул.Тополіна,35, Комунарський район) вітає всіх з Всесвітнім днем вишиванки – святом, яке  щороку відмічається  в третій четвер травня.
 Свято вишиванки було засноване не так давно – у 2006 році і покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, сприянню єдності і культурного відродження всього українського народу.  Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.
Саме вишиванка, поруч із мовою та піснею, упрожовж століть була і залишається візитною карткою українця. Саме вона ще з дохристиянських часів акумулювала у собі життєтворчий дух українського народу. Бо ж вишивання – це не лише декорування тканини як технологічний процес, а й спосіб етнонаціональної самоідентифікації, своєрідний семіотичний код із цілим «жмутком» значень та функцій. А відтак і значення вишивки не лише декоративно-ужиткове та прикрашальне, а набагато глибше. Українська вишивка – це частина нашої історії, усвідомлення духовних традицій нашого народу. Із прадавніх часів вишивані узори супроводжували українців від народження аж до смерті. Без вишиванки -- вишиваної сорочки не можна собі уявити ні обряду хрещення, ні весілля, ні поховання. Прадавні узори вишивок віддзеркалюють міфологічні уявлення нашого народу, його вірування та надії.
День вишиванки: історія свята
Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році, коли студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк запропонувала ідею акції "Всесвітній день вишиванки". Так, деякі зі студентів регулярно носили вишиванки на навчання, і Леся запропонувала обрати день і прийти всім вишем в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.
Мало хто знає, що «моду» на вишиванку у поєднанні з європейським костюмом значно раніше започаткував інший студент і випускник цього університету ‒ Іван Франко! Так-так, хоча впродовж 7 семестрів він навчався у Львівському університеті, проте останній, 8-й семестр, необхідний для докторату, закінчив у Чернівцях. Саме завдяки йому вишиванка у свідомості українців стала не лише традиційним елементом народного одягу, а й маркером модерної національної ідентичності. Сучасники свідчать, що Іван Франко «відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток». Вишиваних сорочок у письменника «було завжди під достатком, – розповідала донька Анна. – Це були майже все дарунки його приятелів, які Іван  Якович любив одягати  і в будні, і в свята. «Майже завжди носив вишивану сорочку», – писав його син Петро. «Святковий одяг Франка завжди був темно-синій і до нього вишивана сорочка», – свідчив Михайло Яцків. Водночас чоловічу вишивану сорочку, оцей обовʼязковий елемент українського національного строю, Іван Франко носив з європейським костюмом-трійкою. І це був новаторський підхід до трансформації образу українського інтелігента, у якому поєднувалися прадавня українська традиція і модерні запити нової епохи.
Сьогодні вишитий одяг – це не лише красива українська традиція, але й модна сучасна тенденція. Вишитий одяг завжди залишається актуальним, наповнюючи кожен день святом, а будь-яке свято – особливим.  На сьогодні в Україні фахівці налічують понад 150 технік вишивання. Вміння вишивати передається із покоління у покоління і є місточком, що зближує людей, дозволяє не лише споглядати красу, але й творити її своїми руками.
Модні вишиванки у 2020 році
У моді в 2020 році продовжують залишатися як традиційні вишиванки у вигляді сорочок, так і вишиванки-сукні різних кольорів і фасонів. Такий одяг можна вдягти і на прогулянку, і на свято, і на роботу.
Також у моді вишиванки на сучасний лад – з несподіваними малюнками та квітами. Кожен може дібрати свою за смаком.
Що символізує колір вишиванки
·         Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.
·         Білий колір – символ невинності і оберіг від нещастя та лихого ока.
·         Чорний колір – багатство і достаток.
·         Золотий або жовтий – символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.
·         Зелений – жіночий колір.
·         Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевного спокою.

Хоча вишивання – це кропітка праця, яка вимагає багато часу, але все компенсує результат. Вишиті речі унікальні та неповторні, вони випромінюють тепло дбайливих рук та приносять естетичну насолоду; захищають та оберігають від усього лихого. Вишиваний рушник та сорочка – це обереги українця, обов’язкові атрибути його національної ідентичності, родової пам’яті, деталі традиційної обрядовості та родинної гордості, насичені глибокою прадавньою символікою. Тож невипадково, що саме вишиванка стала частиною української народної традиції та національної культури. І сьогодні, в час тяжких і буремних випробувань, що випали на долю українців, вона стає символом української національної єдності. Марші (і навіть мегамарші!) вишиванок проходять не лише в Україні, а й у Європі, демонструючи єдність у різноманітті узорів.
Нові сучасні моделі вишиванок, розмаїття кольорів та орнаментів, майстер-класи опанування різних технік вишивання  знайдуть всі бажаючі на сторінках журналів «Майстерня вишивки» та «Вишиванка», що знаходяться у фондах нашої бібліотеки. Тож вишивайте та надихайтесь новими ідеями, створюйте свій власний стиль, творіть разом з нами і будьте неперевершені!
Чекаємо вас у бібліотеці після закінчення карантину!
                                                            






вторник, 14 апреля 2020 г.

Магічний реалізм світів Марини та Сергія Дяченків


Сьогодні відомому українському письменнику-фантасту Сергію Дяченку виповнюється 75 років.
 Сергій Сергійович Дяченко народився 14.04.1945 р. у Києві. Закінчив Київський медінститут, працював лікарем-психіатром, кандидат біологічних наук. Закінчив сценарний факультет ВДІКу в Москві (1989). Лауреат Державної премії України за сценарій фільму «Зірка Вавілова». Автор сценарію шестисерійного художнього телефільму «Hіколай Вавілов» та художнього фільму «Голод-33».
Марина та Сергій Дяченки – це не просто сімейний і письменницький дует, це особливе явище в сучасному світі фантастики й фентезі. Вони дебютували у 1994 році романом-фентезі «Брамник», за який отримали премію «Єврокону» (1996). Марина та Сергій Дяченки – лауреати більш ніж 80 літературних нагород у царині фантастики, 2005 року на Всесвітніх і Всеєвропейських зборах фантастів «Єврокон» у Глазго їх було визнано найкращими фантастами Європи. На загальноєвропейській конференції фантастів «Євроскон-2008» в Москві їх роман «Vita nostra» був удостоєний Премії Премій як кращий фантастичний роман початку ХХІ століття. У 2007 році Дяченки ввійшли в «ТОП-100 самих впливових українців» за версією журналу «Кореспондент».
Марина та Сергій Дяченки – автори понад 80 повістей та 25 романів, свій жанр вони визначають як «магічний реалізм».
Найвідоміші їхні твори: «Ритуал» (1996), «Бастард» (1996), «Шрам» (1996), «Відьмин вік» (1997), «Печера» (1998), «Останній Дон Кіхот» (2000), «Варан» (2004), «Ключ від королівства» (2005), «Vita nostra» (2007) та багато інших.
Щиро вітаємо Сергія Дяченко з Днем народження, бажаємо творчих успіхів і чекаємо нових захоплюючих романів!
Бібліотека зробила підбірку відомих книг творчого подружжя, які чекають на вас після закінчення карантину.
                                                        



пятница, 10 апреля 2020 г.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ТРЕВЕЛ


Після закінчення карантину бібліотека-філія №7 для дорослого населення (вул. Тополіна,35, Комунарський район) запрошує всіх, хто любить подорожі, пригоди  та знайомства з різними країнами у захоплюючий літературний тревел, адже недаремно Пітер Хьог сказав, що: "подорожі - це нові відкриття, зміни, переосмислення..."!
Для цього до вашої уваги пропонуємо новий літературний жанр - книгу-тревелог.
У 2009-му році українська популярна література нон-фікшн збагатилася новим жанром – тревелогом, який презентувала дебютна книга Макса Кідрука «Мексиканські хроніки».
Тревелог – це літературний жанр, назва якого походить від англійського слова travelogue (подорож+блог). Це звіт про поїздку, але не просто її хронологія, а реакція на побачене, яка часто супроводжується ілюстраціями і географічними картами.
В рамках цього жанру автор описує свою подорож, але грунтується на індивідуальних враження і вибудовує композицію не в хронологічному порядку, а в довільному, відповідному внутрішньому, суб'єктивному сприйняттю побаченого. Це особливий спосіб подорожі, суміш щоденника і путівникового нарису. Для травелога характерні дві сюжетні лінії: одна – це саме подорож, а друга – авторське сприйняття цієї подорожі.
У 2010 році успіх автора зміцнив двотомник «Подорож на Пуп Землі». Серед українських письменників саме Макс Кідрук найбільш активно використовує жанр тревелогу.
М. Кідрук ділиться із читачами своїми враженнями та спостереженнями від зустрічей із людьми, які траплялись йому у мандрівці, художньо описує життя пасхальців, те, як цікаво сплелися технології та традиції, таємниці та відгадки на маленькому острові, переповідає епізоди із життя, свідком яких він став.
«Подорож на Пуп Землі» відрізняється неймовірною достовірністю, книга насичена картами, легендами, історичними довідками, схемами, фотографіями, що є характерним для жанру тревелогу. Саме за допомогою цих додатків розповідь  стає досить пізнавальною. Читач дізнається про те, як інки будували Мачу Пікчу – «місто в небесах», як іспанці завоювали Перу та зруйнували велику Імперію інків тощо.
Також, для ознайомлення з жанром тревелог, радимо прочитати роман «Лаовай» Катерини Кулик, головна героїня якого українка, яка мешкає у Китаї – країні драконів, імператорів, священних гір та крикливих мешканців на вулицях. Вона прожила там близько  пяти років і цілком відчула на собі, що то значить бути іноземцем європейського походження… Прочитавши книгу, ви обов’язково дізнаєтесь, що означає «лаовай» в перекладі з китайської…
Чекаємо всіх після завершення карантину! Приходьте, ми завжди раді вам!
                                                                   





суббота, 29 февраля 2020 г.

«На Масляну всіх вітаємо, разом зиму проводжаємо!»

Після довгої холодної зими кожен з нас радіє кожному сонячному дню і з нетерпінням чекає приходу весни. Але ще наші далекі пращури вважали, що без достойних проводів зима свої позиції здавати аж ніяк не хоче, тому очікуючи весну й влаштовували велике гучне свято, яке було пов’язано з поклонінням Ярилу – Сонцю -- Масляну.
28 лютого о 14.00 бібліотека-філія №7  для дорослого населення (вул. Тополіна, 35 Комунарський район) влаштувала родинне  свято проводу зими «На Масляну всіх вітаємо, разом зиму проводжаємо!».
На свято завітали юні читачі бібліотеки  та вихованці школи патріотичного виховання «Школа джур». Під час заходу присутні дізналися про традиції проводу зими в країнах Європи  та пригадали свої українські прадавні традиції, переглянувши відеопрезентацію «Щедра Масляна в Україні».
Юні гості брали активну участь у веселих іграх, конкурах,  вікторинах ,та провели розважальний «сеанс ворожіння» на млинцевих прикметах.
Всі учасники  отримали солодкі призи,  а переможець отримав головний  приз – в’язанку бубликів. А на завершення заходу, згідно народній традиції,всі присутні смакували млинцями.
Ми вважаємо, що свято вдалося і всі отримали позитивні емоції та  зарядилися гарним настроєм.
Отже святкувати Масляну можна по-різному, але єдине лишається незмінним: коли гучно й весело проведеш зиму, то й весна видається значно ближчою.
Тож давайте з надією і оптимізмом будемо очікувати весну, і нехай вона порадує нас новими зустрічами і досягненнями!

                                             











     

среда, 22 января 2020 г.

«Соборна мати-Україна, одна на всіх, як оберіг!»

     Двадцяте століття залишило нам у спадок події минулого, які, віддаляючись, не втрачають  своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення сконцентрованого  в них історичного досвіду боротьби українського народу за державність, свободу та незалежність. До таких подій належить 22 січня 1919 року  - день ухвали Акту Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Ця дата навічно вкарбувалася в історію України величним національним святом – Днем Соборності України.
     З нагоди свята, 22 січня для учнів ЗОШ №70    бібліотека-філія №7 провела інформаційну годину «Соборна мати-Україна, одна на всіх, як оберіг!». Під час заходу була представлена мультимедійна презентація про історію утвердження територіальної цілісності держави її єдності та консолідації, проведена вікторина «З Україною в серці» в ході , якої підлітки показали свою обізнаність та глибокі знання з історії державотворення. Також, разом з учнями, бібліотекарі провели флешмоб «Дольньки єднання» та  долучилися до фотоакції «Україна – це ми», а у шкільній бібліотеці провели історичний марафон-читання, заради глибокої віри у гідне майбутнє рідного міста та України!
    Сьогодні ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки!








суббота, 28 декабря 2019 г.

"НОВОРІЧНИЙ ГАРМИДЕР"


Зима просто створена, щоб дарувати радість!!! Бо причини не змушують себе чекати ...Казка навколо нас, тільки озирніться!
27 грудня  о 16.00 в  Бібліотеці-філії №7 (вул.Тополіна, 35, Комунарського  р-ну) відбулося театралізоване дійство «Новорічний гармидер». З нетерпінням, надіями та сподіваннями чекають на новорічно-різдвяні свята і дорослі і малі. Адже це, мабуть, найчарівніший час року, коли люди поринають в атмосферу дива. Наша бібліотека разом з аматорським театром-студія "Дія" подарувала своїм відвідувачам та друзям-читачам справжню новорічну казку --  трішки автентичних традицій різних країн  та свої українські прадавні традиції, зокрема "Маланка" її багата історія, різнобарвність та сучасне трактування образів. Під час заходу всі  присутні приймали активну участь у веселих іграх,  конкурсах та вікторинах, танцювали та розважалися. А на завершення – фотосесія та солодкі подарунки.
Сподіваємось, що всі присутні  цікаво провели час, отримали позитивні емоції та зарядилися гарним новорічним настроєм. Адже Новий рік починається не тільки  в новому  календарі, а і  в нашому серці, коли воно відкрите світу і людям!
                                                    









четверг, 7 ноября 2019 г.

"РІДНА МОВА МОЯ, ПОЕТИЧНА, ПІСЕННА...


7 листопада у бібліотеці-філії  №7 для дорослого населення   (вул. Тополіна 35, Комунарський район) пройшла поетично-музична година «Рідна мова моя, поетична, пісенна». На цей захід,який присвячено до  Дня української писемності та мови - свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада завітали учні ЗОШ № 70. Під час заходу була представлена мультимедійна презентація «Тернистий шлях української мови» про історію  довготривалої  заборони української мови та її відродження і розвиток. Також  учні познайомились з творчістю сучасних українських  авторів, твори яких варто прочитати, адже якісна сучасна література допомагає осягнути нюанси нашого  часу. Молодь із задоволенням випробувала себе на знання рідної мови, і показала добрі знання у мовознавчому  конкурсі «Подорож океаном рідної мови». Кожен учасник отримав інформаційний буклет «Розмовляйте українською: поради для тих, хто хоче перейти з російської на українську», адже мова повсякденного спілкування впливає на людину не менше, ніж клімат або ландшафт.
Вчені доводять, що народ може втратити все: незалежність, військову могутність, рідну землю,- але він виживе, якщо збереже мову. Отже, плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.











Translate