вторник, 6 декабря 2016 г.

"Моя поезія -- моя жіноча доля"


                              "Моя поезія - моя жіноча доля"

     3 грудня виповнилося б 40 років з дня народження талановитої запорізької поетеси -- Марини Анатоліївни Брацило. Народилась Марина на острові Хортиця, де з дитячих років увібрала в себе і запах чебрецю, і славну історію козацького краю. Серце її сповнювалося прекрасних почуттів до рідного краю, які в 15 років вилилися в першу поезію -- "Україно моя". Першими наставниками юної поетеси стали видатні поети Запорізького краю -- А.З. Рекубрацький та П.П. Ребро. Петро Павлович Ребро опікувався молодим обдаруванням  і допоміг молодій поетесі видати першу збірку її поезій -- "Хортицькі дзвони" (1995), за яку Марина одержала Грамоту Центрального правління всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Ця книжка стала у 1997 році пропуском для поетеси до лав Національної спілки письменників України. 

Марина Анатоліївна поєднувала плідну літературну діяльність з громадсько - масовою роботою по відродженню і пропаганді духовної спадщини українського народу. Вона -- поетеса від Бога і ще багато  могла б зробити для  літературно - культурного відродження країни та, на превеликий жаль, у 2013 році життя талановитої поетеси трагічно обірвалося...



     Бібліотека провела поетичну годину пам`яті "Моя поезія - моя жіноча доля",

де читачі дізналися про обдаровану землячку,слухали її вірші, дивилися виступ

 студентів театрального факультету ЗНУ, які декламують поезію Марини Брацило.

 


Translate